Досхочу день упивсь неба сині...
І розніс по хатах свій дурман.
Вже зоря догоріла в калині
І серпанком скотилась в туман.
За вікном розплескала ніч тишу
У веселі тоненькі струмки.
Місяць зорі у небі колише,
Відпускає у мандри думки.
І злітають вони над дахами,
Розірвавши земні ланцюги,
Та в омріяні далі птахами
Прокладають свій шлях за луги...
Львов, 23.07.2019