30.07.2019 21:44
for all
35 views
rating 5 | 2 users
 © Владимир Нищимный

Догоряє день синню у літі...


Володимир Ніщимний 


Догоряє день синню у літі,  

Чи вдягається ніч у сніги,  

Чом минулим думки оповиті,  

У майбутнім шукають снаги? 


Час нестримно відлічує доля 

І скорочує далі й шляхи,  

Все частіше в ефір біополя  

Ми влітаємо, наче птахи. 


Ах, думки мої, думи, тривоги 

Де поділись в ранковий ви час... 

Уві сні залишились чертоги,  

Розчинився у натовпі глас. 


Новий день випромінює тишу,  

Чи проспали зорю солов`ї... 

У свою потаємную нішу 

Відійшли всі печалі мої... 


30.07.2019 

Львов, 30.07.2019


Владимир Нищимный цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора