30.07.2019 21:44

для всіх

97

2 | 2

 © Владимир Нищимный

Догоряє день синню у літі...

Володимир Ніщимний 

Догоряє день синню у літі,  

Чи вдягається ніч у сніги,  

Чом минулим думки оповиті,  

У майбутнім шукають снаги? 

Час нестримно відлічує доля 

І скорочує далі й шляхи,  

Все частіше в ефір біополя  

Ми влітаємо, наче птахи. 

Ах, думки мої, думи, тривоги 

Де поділись в ранковий ви час... 

Уві сні залишились чертоги,  

Розчинився у натовпі глас. 

Новий день випромінює тишу,  

Чи проспали зорю солов`ї... 

У свою потаємную нішу 

Відійшли всі печалі мої... 

30.07.2019 

Львов, 30.07.2019