08.05.2011 00:00
-
369 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Славік

Народження…Твоє життя, твоя дорога…Та чи фініш? 

Яким успішним би не був, закінчиш там де всі… 

А там немає значення чи атеїст, чи наче віриш, 

Там вже не зможеш дивуватися нічній красі… 


Поглянь навколо…Озирнись…І що ж ти бачиш? 

Лиш дим сигар й брунатні відблиски бокалу… 

Лиш мить…Немає поруч тих для кого «так багато значиш», 

Так мало помічав…Життя дісталося фіналу… 


А варто тільки глянути в вікно щоранку, 

Побачити…Почути сміх сусідських розбишак, 

Які радіють сонцю, посміхаючись світанку, 

Впиваючись життям… Куштують, як воно на смак. 


То де був ти? Ти спав коли сходило твоє сонце? 

Коли ,здавалося, життя пригода…Коли неначе був ще час… 

Та годі шкодувати і востаннє подивись в віконце –  

Мертвенно білий місяць вийшов зустрічати нас… 

Публікації: Славік

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.08.2017 10:04  Каранда Галина => © 
 10.05.2011 16:25  Антоніна Чернишенко => © 

Такий сильний філософський зміст, варто переглянути своє життя.Дякую за ваш вірш, є над чим замислитися.

 08.05.2011 16:41  Наталка Янушевич => © 

Ну просто книга Еклезіаста.