15.08.2019 23:07
для всіх
146
    
  4 | 4  
 © Серго Сокольник

Політ

Політ

***маленька поема. оригінальна авторська ідея***


Ми летимо. Ми не бачимо сонця.

Ми усередині. У оболонці.

Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.

Ми усередині аеростату.

Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..

Ми обирали собі командира, 

Що керуватиме нами і досі...

Дірку назовні робить боїмося.

А командир нам невидимий наче...

За оболонкою і не побачиш, 

Як недолуго сховавсь у корзині...

Ми ж уявляємо- мужня людина

Той, хто відважно керує польотом...

...ми в оболонці, і віримо доти, 

Поки керуючий вправно й уміло

Наші бажання в реальність утілить.

Віримо свято, мов матері діти-

Долетимо. Тільки... Скільки летіти?

У оболонці пітьма і задуха.

Очі не бачать. Затулені вуха.

Їжі немає. Зжираємо ближчих.

Легшає куля... Злітаємо вище...

...тут, усередині, Авель і Каїн, 

Блудні сини, що світами блукають, 

Янголи, чорними перами вкриті, 

Діти старих і новітніх завітів...

...з темряви хоч би віконце відкрити, 

Щоб прочитати слова Заповіту, 

Бачити гори, і ниви, і твані, 

Землі, що стануть нам обітовані...

...зараз розріжемо аеростату

Шовк оболонки, аби запитати

-скільки нам часу летіти лишилось?

Місце куди летимо покажи!.. Ось

Блимнуло світло в прорісі тканини

і остовпіли засліплені ним ми...

Де командир??? Десь дорогою випав, 

Ставши шулікам обідом... І глипа

Погляд здивований з темряви дІри...

-як ми самі тепер, без командира???

Хто проголосить дорожні промови?

Хто нас навчатиме рідної мови?..

Хто порятує? Хто буде латати

Дірку, пророблену в аеростаті, 

Через яку ми побачили світло

Іншого, нам невідомого, світу?..

...ми летимо. Не упали і досі.

Різноідейні і різноголосі.

Знов командира нового обрали.

Темно... Бо дірку ми теж залатали.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.09.2019 08:07  Тетяна Чорновіл => © 

Справді, оригінально і суворо звучить.
Така наша дійсність. Будемо надіятись на краще.
Вірш з новаторським підходом, як завжди у вас.
А про виспівування совкове на возі з соломою Борис в точку сказав.
Хоч і сумно це констатувати...

 16.08.2019 04:00  Борис Костинський => © 

Вельми вправно, Серже! Але я б не порівнював Україну з аеростатом. Тут куди більше фура підходить, котру тягне пара змучених коней. Нація сидить на соломі та й співає різних пісень - хтось щось з репертуару Кобзона, а хтось - з репертуару Вакарчука. Але сидять на соломі та й виспівують. А коняки змучені і тягнуть повільно. Пасажири покрикують на керманича щоби віз швидше, а той бідкається, що коні погані. Ото так і їдуть собі та й їдуть. Ті, що розумніші, повистрибували геть та понаходили собі інші варіанти як їхати, а всі інші сидять та співають і мріють про краще майбутнє... ;-)))