"Звати мене кицька-мацька..."
Звати мене кицька-мацька*,
Для сусідів – добра цяцька!
Хтось підійде – пестить стане,
Рибки з торбочки дістане…
Тай пригостить, тай ласкаве
Щось промовить… Ну й забава!
Я тоді йому вклонюся,
Об нього ще й потруся…
Я ж бо киця-чародійка:
Чорні лапки, біла шийка.
Очі маю – стиглі вишні,
Хвостик – довгий, вуса – пишні…
Де хочу – там гуляю,
Мов царівна
Спочиваю
На сонечку, на сходах…
Всяк шанує мою вроду.
Тільки пес – великий, злий,
Волохатий і рудий –
Не дає ніяк проходу…
Не шанує мою вроду!
*Мацька – по-угорськи «кішка».
