Ліс

Як я люблю цей безлюдний ліс,
У лісі розкошують закохані
Жільбер

Хто дівчину любить, той любить і ліс.

У лісі так темно, так тихо!

І я його дуже любив то колись,

Та вже минувало те лихо!..

Дівчата у лісі зовсім не такі,

Як часом бувають у хаті;

У лісі вони звичайненькі, плохі,

Не кажуть: геть! дивиться мати!

Ідіть же, дівчата, по ягоди в ліс,

Квітки рвіть та пісні співайте;

А ти, мій козаче, туди навернись,

Та там собі вкупі й гуляйте.

Я бачив, Маруся під гаєм ішла,

Аж гульк, їй назустріч козак молоденький,

Вона вся згоріла, не знає й сама

Од чого, а він веселенький.

Підходить до єї — за руки взялись,

Як ті голуби цілувались...

Шепнула Маруся: ходімо у ліс!

Пішли — і од мене сховались.

1843 р.

Візьміть участь в обговоренні