17.08.2019 01:01
Без обмежень
24 views
Rating 0 | 0 users
 © Гребінка Євген

Ліс

Як я люблю цей безлюдний ліс,
У лісі розкошують закохані
Жільбер

Хто дівчину любить, той любить і ліс.

У лісі так темно, так тихо!

І я його дуже любив то колись, 

Та вже минувало те лихо!..


Дівчата у лісі зовсім не такі, 

Як часом бувають у хаті;

У лісі вони звичайненькі, плохі, 

Не кажуть: геть! дивиться мати!


Ідіть же, дівчата, по ягоди в ліс, 

Квітки рвіть та пісні співайте;

А ти, мій козаче, туди навернись, 

Та там собі вкупі й гуляйте.


Я бачив, Маруся під гаєм ішла, 

Аж гульк, їй назустріч козак молоденький, 

Вона вся згоріла, не знає й сама

Од чого, а він веселенький.


Підходить до єї — за руки взялись, 

Як ті голуби цілувались...

Шепнула Маруся: ходімо у ліс!

Пішли — і од мене сховались.



 1843 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Євген Гребінка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо