17.08.2019 01:01
for all
39 views
    
rating - | no usr.
 © Гребінка Євген

Ліс

Ліс Як я люблю цей безлюдний ліс,
У лісі розкошують закохані
Жільбер

Хто дівчину любить, той любить і ліс.

У лісі так темно, так тихо!

І я його дуже любив то колись, 

Та вже минувало те лихо!..


Дівчата у лісі зовсім не такі, 

Як часом бувають у хаті;

У лісі вони звичайненькі, плохі, 

Не кажуть: геть! дивиться мати!


Ідіть же, дівчата, по ягоди в ліс, 

Квітки рвіть та пісні співайте;

А ти, мій козаче, туди навернись, 

Та там собі вкупі й гуляйте.


Я бачив, Маруся під гаєм ішла, 

Аж гульк, їй назустріч козак молоденький, 

Вона вся згоріла, не знає й сама

Од чого, а він веселенький.


Підходить до єї — за руки взялись, 

Як ті голуби цілувались...

Шепнула Маруся: ходімо у ліс!

Пішли — і од мене сховались.



1843 р.

Публікації: Євген Гребінка

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись