І знов мені чогось не спиться...
І знов мені чогось не спиться...
Чи пам`ять спомином струмить,
Чи то минуле, мов Жар-птиця,
До мене знову в сон спішить.
Думками лину в дивні далі,
А в серці туга і печаль –
Розсипав в кущики конвалій
Свої мелодії скрипаль.
А сад вишневий колисає
Новонароджену росу,
Зоря над ними випасає
Небес замріяну красу.
Ранкова свіжість огортає
Духмяним подихом бузку,
І світ казковий заплітає
У сон дитячого візку...
І знов мені чогось не спиться...
Забуті дні в душі сурмлять –
Дитинство спогадом гніздиться,
Пісні матусині струмлять...
Львів, 17.08.2019
