29.08.2019 00:20
Без обмежень
7 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Я сьогодні з онуком зостався...

Я сьогодні з онуком зостався -

Чи здається то лише мені:

Ледь живий до дивана добрався, 

Це ж так треба зустріть вихідні.


Ким я тільки не був в того "ката", 

Так мене спиногриз цей дістав, 

Аж притихла здивована хата, 

Як співав, танцював і читав.


Та йому було цього замало -

Спотикались о погляд слова, 

Це дворічне створіння всмоктало

В одну мить, хто з нас двох голова.


То й прийшлося іти геть з кімнати

І подвір`я досліджувать вдвох, 

Починали, як браві юннати, 

Закінчили походом у льох...


Не чекав у житті так ніколи, 

Коли прийдуть до дому батьки...

До безтями щасливий і кволий

Ледь плентався до себе крадьки...

Львів 28.09.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.09.2019 01:44  Каранда Галина => © 

В мене ще до внуків не дійшло!))). Але скільки часу в запасі - невідомо!) Чи то рік, чи то десять!))). Так що поки користуюся титулом "тьотя Галя". До "бабуся" ще якось страшно примірятися. А взагалі - чудовий вік: "чи то в декрет піти, чи то внуків поняньчити")))) 

 01.09.2019 00:56  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галино! А де ж вікова солідарність?.. 

 29.08.2019 07:45  Каранда Галина => © 

Правильно, дітки!)))
Дідусеві спуску давати не можна!
А то сяде і буде на вік та болячки скаржитися!))
Хай краще побігає!)))
Здоров`я внуку!))) І Вам - щоб за ним встигати!) 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо