Я сьогодні з онуком зостався...
Я сьогодні з онуком зостався -
Чи здається то лише мені:
Ледь живий до дивана добрався,
Це ж так треба зустріть вихідні.
Ким я тільки не був в того "ката",
Так мене спиногриз цей дістав,
Аж притихла здивована хата,
Як співав, танцював і читав.
Та йому було цього замало -
Спотикались о погляд слова,
Це дворічне створіння всмоктало
В одну мить, хто з нас двох голова.
То й прийшлося іти геть з кімнати
І подвір`я досліджувать вдвох,
Починали, як браві юннати,
Закінчили походом у льох...
Не чекав у житті так ніколи,
Коли прийдуть до дому батьки...
До безтями щасливий і кволий
Ледь плентався до себе крадьки...
Львів, 28.09.2019
