День скотився з своєї вершини...
І подався долиною в даль.
В палісаднику кущик шипшини
Вже малює свою пастораль.
Розодягся в червоне намисто,
До землі свої віти схилив
І в вечірнім серпанку врочисто
Небосхил за селом запалив.
І пронизливо щемно і сумно
Задивився в осінню печаль –
Знов садок заплітає безшумно
Позолоту в зеленую шаль...
Львів, 31.08.2019