Пазли кохання
Ми здобували кохання... Як злодій крамницю
Пограбував, та розтринькав привласнені гроші.
Поназбирали цю воду живильну у кошик,
Тільки крізь стінки лилася на землю водиця.
Термін кохання воліли повік зупинити,
Ніби годинник, не цокав аби без упину.
Щось накрутили не так, обірвали пружину-
Стрілки кружляли, немов би космічні орбіти...
Пазли у пазли неначе картинка складалась
Долі кохання... Розвіяв світами їх вітер.
Ми намагалися диво з тобою створити.
Вийшло як завжди. Творили... Та дива не сталось.
