Сонце. Осінь.
Осінь купається у променях останніх;
Прощальний погляд у очах її, печаль.
Востаннє Сонце зізнається їй в коханні, -
Ось-ось Зима все перетворить на кришталь.
І почуття їхні розіб`ються морозом;
Не скоро Сонце віднайде в снігах той рай,
Де в парі з Осінню гуляли вони разом,
Купав де в пестощах любові водограй.
Та через час якийсь розтопить сніг і кригу,
Промчить крізь Весну Сонце променем ясним,
Разом зі спекою залишить в Літі й тугу...
...Зрадіє Осінь знову зустрічі із ним.
