18.09.2019 19:13
Без обмежень
8 views
Rating 0 | 0 users
 © Вороний Микола

До моря

Чолом тобі, синє, широкеє море!

Незглибна безодне, безмежний просторе, 

Могутняя сило – чолом!

Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, 

Думками скоряюсь, душею молюся, 

Співаю величний псалом.

Міцне, необорне!. Ні грому, ні хмари

Не страшно тобі, не боїшся ти кари –

Само собі вищий закон.

Звабливе, розкішне!. В тобі й раювання, 

І мрія солодка, і втіха кохання, 

І любий та лагідний сон.

Прийшов я до тебе змарнілий та бідний, 

Проте не чужий, але близький та рідний, 

Тобі-бо віддавна я свій.

І ось я з тобою душею зливаюсь, 

В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь, 

Втопаю в безодні твоїй!.

Як ти – неосяжне, хитке, таємниче, 

Як ти – чарівливе, як ти – бунтівниче, 

Така ж і душа у співця;

Тому і до тебе вона так прихильна, 

Що пут і кайданів не зносить – і вільна

Бурхає, як ти без кінця.



 1901 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Вороний

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо