Диптих

дві невеличкі буколічки

Эвтерпа, ти? Куда зайшов я, а?
І піді мною що: вода? трава?
Йосип Бродський

Талісмани літа

Я відпливаю у майбутнє,

в шторми на рідній стороні,

складаючи у незабутнє

все, що подобалось мені.

Серпневим сонцем випещені,

мов курячі боги, вони

мені обтягують кишѐні,

а разом з ними і штани.

Кладу, щоб потім нагадали,

як до підніжжя гір ходив

крізь виноградники печалі

під радість сонячних лісів.

Перебиратиму намисто –

в дірки нанизану красу:

cкидаю з тебе щось барвисте,

у хвилю лагідну несу.

19.09.2019р.

Евтерпі

зростають, як нічні квітки.

Вночі ніщо не заважає:

ні промінь сонячний, ні звук.

Як подумки Евтерпу зву –

з Парнасу легко прилітає

і, примостившись на плечі,

тихенько грає уночі

по простоті своїй величні

сопілки звуки гіпнотичні.

07.09.2019р.