19.09.2019 20:09
Без обмежень
13 views
Rating 0 | 0 users
 © Семенко Михайль

Кіно

На задній лаві в кінотеатрі

Поцілункувались міцно скрипка й піаніно.

Він почув себе ніби на Татрах

І розповідав Ванді про петербурзьку Ніну.


Вандині очі пильно дивились

Зуби блищали і губи манили, —

Губи тремтіли, шукали, благали —

Безодню огню вони в себе ховали.


Лагодить мотор за стіною механік.

Електрика освітлює в куті оркестру.

Хутко буде публіка, що чекає співанок

І велику драму на 3000 метрів.



м. Владивосток 11.IV.1916 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Михайль Семенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо