08.10.2019 15:56
Без обмежень
25 views
Rating 5 | 4 users
 © Ем Скитаній

За картами в негоду...

не ворожу.

не вгадую.

не мрію.

лише дивлюсь в осінні візерунки, 

під сонцем що

після дощу леліють

на вітах на гнучких, 

брунатних струнах.

зіграє на яких холодний вітер.

і листя голоситиме в акордах!

а осінь десь плете бордові сіті...

і сум у двері стукатиме скоро -

не відчиняй!

бо там пуста безмовність, 

депресії з негод, 

знемога, 

болі, 

похмурість у думках

і помилковість

в чеканні на покращання у долі...

...- навіщо то усе?.. -

спитай себе самого. -

невдачі, помилки, усі образи...

...і карти розклади в строкатий спогад, 

ввійди у час, 

у хащі непролазні.

сховай у рукаві своє кохання.

і образи збери в роках по крихтам

на тим шляху, 

що зникненням на грані, 

де зречений був долею із примхи.

бо в неї ти лише у думці мався!

і кинутий на спалення в азарті...

...невдало щось розклад у тебе склався.

...не надто чи на себе взяли карти?....




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.10.2019 12:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

чомусь посміхнулося "собі самому"...щиро дякую, Тетяно!

 09.10.2019 12:24  © ... => Лана 

щиро вдячний Вам за прочитання вірша! 

 09.10.2019 09:15  Тетяна Ільніцька => © 

Напевно, ніхто з нас не уміє ворожити самому собі. Можливо, це найцікавіше в житті))) 

 08.10.2019 19:39  Лана => © 

Бере за душу. + 

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо