Сто грам
Колись ще вип’єм за цей світ
І помарудим пісню вголос,
Яку цідив старенький дід
В дитинстві біло-чорних полос.
У петлях мрії давно сохнуть,
Думки на хрест усі звелись.
Чорти в гостях не скоро здохнуть,
На шкірі пазли підвелись
З волоссям в гусячім привіті
Мороз-ець зрілістю хитнув…
Заспівуй, друже, щоб в тім світі
Нам теж хтось сотку нагорнув.