Жіноча доля
Сиділа собі на призьбі,
Тримала надій горнятко.
Доля така її різна.
Ще вчора було дівчатко .
Не знала життя легкого.
Не раз вмивалась сльозами.
Путі- шляхи тернові.
Літа ішли за літами.
Чогось вона і не встигла,
Когось так і не наздогнала.
Душа скам`яніла- застигла.
Поки манівцями блукала.
Віддала любові безодню.
Себе без жалю занедбала.
У долі ласку Господню
Як лиш могла старала.
Ніхто не питав і не бачив
Бентежного серця мрії.
Життєвий успіх пиячив,
Лишав її без надії.
Для всіх - вона була сильна.
Для багатьох - жінка- мрія.
Душа така свавільна.
У думках така ейфорія.
Ніщо її не боліло,
Усмішка зовсім "звичайна ".
Але усе спопеліло.
Зійшло, як ріка Почайна.
Сиділа собі на призьбі.
Тримала надій горнятко.
Доля ще буде різна.
Вона ще буде дівчатко.