21.10.2019 18:41

для всіх

134

4 | 4

 © Лілія Ніколаєнко

Сонет IX. Корона сонетів «Вінець для музи»

Магістральний вінок

Сонет IX

Чому ж така жорстока ти, богине?

Навіщо, музо, маниш на таран?

Сховався під обличчям янголиним

Підступний змій, що поневолив рай.

 

У вирву мрій без каяття порину, 

Хоч знаю – із піску цей дивний храм.

Лишив мені Пегас лише пір’їну.

У віршах-снах ятряться сотні ран.

 

Рукописи палають в пічці Бога.

У задзеркаллі німота кричить.

Ніхто не прийде і не дасть нічого.

 

Тяжіє над душею тінь століть, 

Поезії молюсь аж до знемоги, 

Натхнення-мука до небес горить.