У краплини ввібравши суттєвість...
У краплини ввібравши суттєвість,
Дощ осінній сльозиться в вікні,
І буття невблаганна миттєвість
Оживляє пережиті дні.
Серед тиші життєвих проталин
Ніч міняє свої полюси.
Наче дзвони з далеких підвалин,
Долинають чиїсь голоси.
Чи то друзі, чи то лиходії
Розтривожили радість і біль,
Крізь роки нездійсненні надії
У безсоння летять звідусіль.
І свіча на столі, наче плаха,
Віддзеркалює пам`яті щем,
А душа, мов знесилена птаха,
Ледь струмить під холодним дощем.
Львів, 27.10.2019
