Холод осені і тіні...
а осінь
холодом гаями.
і степом
тіні хмар похмурих -
в шорстких
пожовклих травах вітер,
в яких слони,
верблюди,
лами
в хитанні хвиль
неспішно
й смурно
ходою в час
руїн і зіткнень.
в тих тихоплинних
сірих тінях
несміле ремство перетворень.
і озов слізний,
відчай з болю
од віт обпалих
в день осінній,
що в небо мов
молитва кволих.
а мерзлі
хворі
у тремтінні
отари тіней екзотичних -
по степу осені...
і вітер
обпалим листям
феєрично
із шурхотінням у століття!
і запитальні,
і окличні
отари в тінях лихоліття.
...і стрімко перекотиполе
у самоті самот
шляхами -
там, де слони,
верблюди,
лами -
в пилу
у тінях виднокола
він крапка в таненні і снами,
яка із холодом гаями
у осінь,
в темні тіні долі.
