04.11.2019 14:26
Без обмежень
41 views
Rating 5 | 3 users
 © Алла Мейта

Небо в осінь дихає відчаєм...

Небо в осінь дихає відчаєм

Сонця нерв за хмари хова, 

Всі гріхи уже кимось полічені, 

Всі, що є: не один і не два.

Йду між люди душею босою:

Хоч судіть, а хоч не судіть, 

Я несу вам поранену осінь -

Десь скраєчку її посадіть...

Вона буде сидіти осторонь

І дощами мовчати в вікні, 

Може, їй щось і буде прощено.

Може, карма зцілиться у сні...

Осінь довго не буде осінню -

Снігом небо нерви прорве...

І душа віднайде своє прощення, 

Сніг впаде, незабаром впаде...



Київ 03.11.19




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.11.2019 23:07  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галино! 

 04.11.2019 21:31  Каранда Галина => © 

чудово 

Публікації автора Алла Мейта

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо