Листопад
А листопад помолодів,
Поклав у сейф дощів карати,
На лот поставив сто вітрів,
Щоб більше сонця вторгувати.
В минулому в мороз вбирався,
У чорні віти втомлених дубів,
А тут багрянцем лиш підперезався
І гайда в сквер ганяти голубів.
Любується у джинсах сині неба,
У светрику осіннього тепла.
Ще зовсім трішки зачекати треба,
Щоб сонна вишня вранці розцвіла.
Оце для неї ці метаморфози,
Усі навколо кажуть, що здурів,
А листопад не хоче більш морозів,
Він жде любов, тому і потеплів.
Київ, 10.11.19
