05.11.2019 14:20
for all
52 views
rating - | no users
 © Добродій Ольга Іванівна

Ми

Ми мірялись щастям з тобою…

Мірилом був затихлий біль, 

Мірило – жити головою, 

Ти серцем думати не смій.


Нас сліпило палке кохання, 

Ми навпомацки йшли по життю.

Якби знала, що вчора - востаннє, 

Чи довірилась почуттю?


Нас з тобою зблизили відстані:

Зайвий привід знову піти.

Але як суперечити істині –

Моє щастя там, де і ти?


Не боюся вже здатися смІшною, 

Головне – залишитись собою.

Я з тобою завжди буду грішною, 

Та без тебе – не завжди святою.


Добродій Ольга Іванівна цікавиться


Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора