05.11.2019 14:20
Без обмежень
26 views
Rating 0 | 0 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Ми

Ми мірялись щастям з тобою…

Мірилом був затихлий біль, 

Мірило – жити головою, 

Ти серцем думати не смій.


Нас сліпило палке кохання, 

Ми навпомацки йшли по життю.

Якби знала, що вчора - востаннє, 

Чи довірилась почуттю?


Нас з тобою зблизили відстані:

Зайвий привід знову піти.

Але як суперечити істині –

Моє щастя там, де і ти?


Не боюся вже здатися смІшною, 

Головне – залишитись собою.

Я з тобою завжди буду грішною, 

Та без тебе – не завжди святою.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо