10.11.2019 10:02
для всіх
81
    
  3 | 3  
 © Добродій Ольга Іванівна

Фіранка на вікні

Хитається фіранка на вікні:

Від твого подиху, чи, може, просто вітер…

Пішов - лишились на вторішньому сукні

Сліди затертих від мого кохання літер.


Лишились ранки в тебе на плечі, 

І хованки вночі під покривалом…

Ці спогади – найбільші палачі –

Щодня вбивають, і щодня їм цього мало.


А на вікні букет із хризантем –

Такі ж холодні, як остання наша зустріч.

Вони, як я, живуть вчорашнім днем, 

Проміння сонця бачачи в горішній люстрі.


Хитається фіранка, мов жива, 

Вдивляється в дорогу за обійстям.

Зчорнілася і висохла трава…

Приходить осінь… Що ж чекати після?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.11.2019 12:39  Віктор Насипаний => © 

Гарно пишете. Легко і світло. Натхнення ВАМ!

 10.11.2019 10:18  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося.