24.11.2019 12:08
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Відшуміли вишневі сади...

Відшуміли вишневі сади

І розтанув схвильований шепіт, 

Заметіль замітає сліди –

І вистуджує юності трепіт.


Ми ніколи не вернемось знов –

Вже немає куди нам вертатись, 

Відспівали світанки любов, 

Як не клич – вже не може озватись.


І до болю так зимно в душі...

Стільки років, як мить, промайнуло

І печаллю лягло у вірші

Незабутньо-щемливе минуле.


На столі догоряє свіча, 

Чашка кави давно охолола, 

Доторкнулась самотність плеча –

Світлим спомином сталась довкола...



 24.11.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.11.2019 14:11  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше