Огорнулась туманом дорога...
Спомин в мареві тане блідім,
Напросилася в гості тривога
Непомітно спокутою в дім.
Присідає навпроти й шепоче
Щось забуте болюче своє,
Чи мені про майбутнє пророче,
Чи минулим мій настрій псує.
Мені б випити з нею міцного
І поринути у забуття,
І у тиші нічної розлого
Осягнути миттєвість життя.
Чи думками зануритись в мрії,
Розчинившись в безсонні своїм,
І довірившись Діві Марії,
Знов повстати з душевних руїн.
Огорнулась туманом дорога,
Спомин в мареві тане блідім,
Напросилася в гості тривога
Непомітно спокутою в дім...
Львів, 25.11.2019
