Ти приходиш до мене у сни...
Все така ж неймовірно вродлива.
Наче вранішній подих весни
Доторкаєшся мене вкрадливо...
Наші душі в своїй наготі,
Наче річки бурхливі вирують,
В первозданній тонкій чистоті
До небесної сині мандрують.
Щось шепочеш на вухо мені
І всміхаєшся щиро і ніжно,
І слова ті такі неземні,
Мов хмаринки, пливуть білосніжно.
І ми разом, здійнявшись у вись,
Летимо почуттями у далі,
А під нами луги розлились
У зелені уквітчані шалі.
А під нами сади і гаї,
І пташине весілля в розмаї…
Я долоні тримаю твої,
Наче з долею стрівся у раї...
Львів, 23.11.2019