27.11.2019 23:15
для всіх
323
    
  11 | 11  
 © Каранда Галина

Я не знаю, де зрада

Я не знаю, де зрада

з рубрики / циклу «2019 рік»

Я не знаю, де зрада. Не знаю я, де перемога.

Я не тямлю в політиці, і в дипломатії теж.

Стільки хитрих ходів, що за ними не видно дороги.

Де межа у ціні там, де ницість зростає без меж?


В цій заплутаній грі, в яку грають давно вже без правил, 

В якій ставки високі, й мільйони життів на кону, 

Сперечаються боти (за чорний піар – чорним налом)

За яку, власне, ціну, і хто нам зупинить війну.


Нас терзає сусід. Ми ж – самі собі палі в колеса, 

Набиваємо лоба об ті ж остогидлі граблі.

Покалічені долі, тіла, наші душі під пресом, 

Цілу вічність шукаєм себе на чужому ми тлі.


Нас давно продали. Чи самі ми давно продалися.

Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні.

Богом дана земля не для нас родить щедро пшеницю

На крові українців у цій перманентній війні.



Лубни, 27.11.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2021 16:55  Ігор Задворний => © 

"за чорний піар – чорним налом" ... Таки так!

 27.07.2020 23:06  Надія Крайнюк => © 

Цей вірш треба почитати нашим депутатам, Президенту і урядовцям. Та ще п`яту колону поставити б на місце.
Все у цьому творі — гірка правда. І де вихід?
Дякую за сміливу прямолінійність.

 27.07.2020 15:58  Старченко Наталія Ми... => © 

Красиво. Правдиво. І гірко. Дуже гірко.

 02.12.2019 21:38  Надія Крайнюк => © 

Дякую за цей сильний вірш. Дуже сподобався рядок "Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні." Не вдаюся в подробиці. Не маю на це часу. Та й не дуже тямлю в політиці... А тільки знаю, що людські життя дійсно на кону. Вчора знову жертви... На жаль.

 02.12.2019 19:19  Тетяна Амеліна => © 

Болючі рядки...
Скільки загублених життів, скалічених доль і надалі, нажаль - туманно...

 29.11.2019 21:58  Суворий => © 

Спостерігаючи за усіи цим, в чому як і Ви, не тямлю, помітив цікаву тенденцію. Щоб не було, росіяни волають про перемогу. Завжди волають навіть коли відсутній здоровий глузд. Росіяни, коли не тямлять, кричать в екстазі - Мы пабедили... А українці завжди понуро бурмочуть - Пропало все.

Україна, ясна справа НЕ Росія, але мені це не подобається. В нас вроджена ментальна деморалізація, яку ми плутаємо з раціональністю. Цього треба позбутися.

 28.11.2019 13:08  Ем Скитаній => © 

вірш злободенний, класний!...дійсно, що варимося у лайні...у лайні наваленому москалем, отим гадьонишем , хазяїном кремля...а тепер ще й додає свій карлик на котурнах... - цікаво, яким буде фініш?..у чому зрада?..у виборі собі влади - спрацювала совітська ватність + тупо уперте москвофільство...як сказала одного разу мені Наталя Крісман - нам таки щось порблЕнно...

 27.11.2019 23:27  Каллистрат => © 

Отличный стих пани Галина! Спасибо!

Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні.

И это - да. Карма, однако...))) Холера б её взяла.