27.11.2019 23:15
для всіх
270
    
  11 | 11  
 © Каранда Галина

Я не знаю, де зрада

Я не знаю, де зрада

Я не знаю, де зрада. Не знаю я, де перемога.

Я не тямлю в політиці, і в дипломатії теж.

Стільки хитрих ходів, що за ними не видно дороги.

Де межа у ціні там, де ницість зростає без меж?


В цій заплутаній грі, в яку грають давно вже без правил, 

В якій ставки високі, й мільйони життів на кону, 

Сперечаються боти (за чорний піар – чорним налом)

За яку, власне, ціну, і хто нам зупинить війну.


Нас терзає сусід. Ми ж – самі собі палі в колеса, 

Набиваємо лоба об ті ж остогидлі граблі.

Покалічені долі, тіла, наші душі під пресом, 

Цілу вічність шукаєм себе на чужому ми тлі.


Нас давно продали. Чи самі ми давно продалися.

Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні.

Богом дана земля не для нас родить щедро пшеницю

На крові українців у цій перманентній війні.



Лубни, 27.11.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2021 16:55  Ігор Задворний => © 

"за чорний піар – чорним налом" ... Таки так!

 27.07.2020 23:06  Надія Крайнюк => © 

Цей вірш треба почитати нашим депутатам, Президенту і урядовцям. Та ще п`яту колону поставити б на місце.
Все у цьому творі — гірка правда. І де вихід?
Дякую за сміливу прямолінійність.

 27.07.2020 16:37  © ... => Старченко Наталія Михайлівна 

Саме так. Гірке, але не ліки. І нічого не змінилося. Тільки БОгдана замінили. А багно те ж саме.

 27.07.2020 15:58  Старченко Наталія Ми... => © 

Красиво. Правдиво. І гірко. Дуже гірко.

 02.12.2019 22:16  © ... => Надія Крайнюк 

Вам дякую.

 02.12.2019 21:38  Надія Крайнюк => © 

Дякую за цей сильний вірш. Дуже сподобався рядок "Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні." Не вдаюся в подробиці. Не маю на це часу. Та й не дуже тямлю в політиці... А тільки знаю, що людські життя дійсно на кону. Вчора знову жертви... На жаль.

 02.12.2019 19:52  © ... => Тетяна Амеліна 

Дякую. Туманно, ще й мутно. Треба якесь велике сито, щоб просіять муть...

 02.12.2019 19:19  Тетяна Амеліна => © 

Болючі рядки...
Скільки загублених життів, скалічених доль і надалі, нажаль - туманно...

 30.11.2019 00:24  Суворий => © 

Коли думки є - ділюся

 30.11.2019 00:23  © ... => Суворий 

я вашу думку питаю...

 30.11.2019 00:21  Суворий => © 

Варто звернутись до першоджерела.

 30.11.2019 00:20  Суворий => © 

Перемудрив як завжди. Даю переклад. Під час війни поразки, невдачі, зради прийнято сприймати не як трагедії, а нові можливості до вдосконалення і стратегічний відступ перед майбутнім наступом. І ніякого пропало всьо...

 29.11.2019 23:39  © ... => Суворий 

До речі... де підмет у фразі "бытие определяет сознание"?

 29.11.2019 23:28  © ... => Суворий 

Щось намудрена фраза.
Як на мене, то українці в масі просто намагаються перехитрити всіх, і врезультаті перехитряють самі себе. І дуже великий відсоток тих, які мріють "щоб у сусіда корова здохла".
Це шкодить не менше, ніж поміркований песимізм.

 29.11.2019 23:20  Суворий => © 

Це доводить, що з того часу, як вродилися люди з цими вадами і це нічому особливо не заважало раптом звідкілясь трапилась війна... Якщо це не ота біда, про яку в тексті мова, то що таке тоді біда, що спричиняє зміни у тих, хто хоче вижити?

 29.11.2019 23:16  © ... => Суворий 

А фраза "бо зовнішні умови сильно погіршились" доводить, що й ви з того ж тіста)))

 29.11.2019 23:11  Суворий => © 

За Дарвіном доведеться набути нових властивостей або вид просто згине, бо зовнішні умови сильно погіршились і зі старими підходами уже не вижити.

 29.11.2019 22:56  © ... => Суворий 

Ну, самі ж кажете, що вроджена))). Я ж в цьому не винна)

 29.11.2019 21:58  Суворий => © 

Спостерігаючи за усіи цим, в чому як і Ви, не тямлю, помітив цікаву тенденцію. Щоб не було, росіяни волають про перемогу. Завжди волають навіть коли відсутній здоровий глузд. Росіяни, коли не тямлять, кричать в екстазі - Мы пабедили... А українці завжди понуро бурмочуть - Пропало все.

Україна, ясна справа НЕ Росія, але мені це не подобається. В нас вроджена ментальна деморалізація, яку ми плутаємо з раціональністю. Цього треба позбутися.

 29.11.2019 09:31  Каллистрат => Ем Скитаній 

...спрацювала совітська ватність + тупо уперте москвофільство...


Эт точно!

Три поколения совков и десять поколений москвофилов, вот наш замес.

На формирование национального государства необходимо время и, чтобы там не говорили нам "бумажные" историки, а мы только в начале пути.

 28.11.2019 15:56  © ... => Ем Скитаній 

)))) телефон підсунув певно, не помітила)))

 28.11.2019 15:28  Ем Скитаній => © 

на жаль... - те знання якось не попускає...сумніше стає і ще болючіше, досадно...а хто там іще мені дякує, Галино?...

 28.11.2019 15:00  © ... => Ем Скитаній 

Так нам же тільки що - й пороблено. Як визнаємо, що самі й "поробили" - так і попустить.

Дякую за коментар.

 28.11.2019 13:08  Ем Скитаній => © 

вірш злободенний, класний!...дійсно, що варимося у лайні...у лайні наваленому москалем, отим гадьонишем , хазяїном кремля...а тепер ще й додає свій карлик на котурнах... - цікаво, яким буде фініш?..у чому зрада?..у виборі собі влади - спрацювала совітська ватність + тупо уперте москвофільство...як сказала одного разу мені Наталя Крісман - нам таки щось порблЕнно...

 27.11.2019 23:34  © ... => Каллистрат 

та да...
Думала, чи писати в зносці пояснення, хто ці двоє... На даний момент зрозуміло має бути, а через рік-два - навряд...
поки не писатиму, мабуть.

 27.11.2019 23:27  Каллистрат => © 

Отличный стих пани Галина! Спасибо!

Від БогдАна до БОгдана варимось в цьому лайні.

И это - да. Карма, однако...))) Холера б её взяла.