Ніч. Шурхотить комиш
Переклад : Надія Крайнюк
Ніч. Шурхотить комиш
На берегах ріки.
Чом ти, боєць, не спиш?
«Спи», – шепотять зірки.
– Вчора страшний був бій.
Бачив: упав мій друг…
І по траві густій
Кулі дзижчали… «Вжухх!»
Мріяв мій друг: «Вернусь,
Викреслю все, як сон.
Донька. Театр…» – всміхнувсь.
Слово його – закон.
Він розписав життя,
Як би його прожив.
– З неба спустись, дитя!
Він: – Для людей служив!
Був після цього бій…
Крикнув йому я : – Вниз!!!
Кулям злим не до мрій,
Смерть – то війни каприз.
Стало так пусто враз,
В тиші війни нічній.
Звук телефонний фраз:
«Татку! Герой ти мій!»
Ніч. Шурхотить комиш
На берегах ріки.
Чом ти, боєць, не спиш?
«Спи», – шепотять зірки.
04. 09. 2019 рік
Картинка з інтернету
***
Оригинал: Anatoly Opanasyuk
Тихо шуршит камыш
Тихо шуршит камыш
На берегу реки
Что ты, боец, не спишь?
Ночи так коротки
Вспомнил вчерашний бой
И как упал мой друг
И по траве густой
Пули жужжали... вжухх
Он все мечтал – вернусь
Вычеркну все, как сон,
С дочкой в театр пойду.
Так говорил мне он.
Он расписал всю жизнь
Как проживет ее
Я ему — с неба спустись
А он — не люблю ворье
Ну а потом был бой
Я ему крикнул — вниз!
Пуля взяла свое
Жизнь на войне каприз
Пусто мне стало вмиг
И в тишине ночной
Вдруг смски крик
«Папка, ты мой герой!»
Тихо шуршит камыш
На берегу реки
Что ты, боец, не спишь?
Ночи так коротки
Смт Шевченкове, 04. 09. 2019 рік