28.06.2011 19:49
-
340
    
  1 | 1  
 © Оля Стасюк

Лелеки і самотність

з рубрики / циклу «Лелечі дзвони»

Сміється літо зоряними плесами, 

Всміхається веселками й дощем. 

А в серці грає чарівними веснами 

Прозорий і гарячий тихий щем. 

Не треба сліз і жити болем росяним. 

Поглянь: у небі, в чистій далині, 

Над золотими ніжними покосами 

Лелеки закружляли в висоті. 

Вони летять, бідою не сполохані, 

Не боячись і сині, й висоти. 

Вони просто замріяні й закохані. 

Своє чарівне щастя знайдеш й ти. 

А поки - зачаровуй себе росами, 

Дивись на зміну різних поколінь. 

А потім й ти, злетиш і над покосами, 

Й над полем. Й полетиш із кимось в синь. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2011 20:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

Можливо, і використовується цей варіант слова. Наскільки я знаю, висота, височінь - більш поширені. Дякую за науку.

 29.06.2011 16:24  Тетяна Чорновіл 

Ворон кряче в вишині,
Більше сил немає,


(Народна пісня)


І курличуть журавлі в вишині летять у край чужий.


(З вірша Лесі Скорик)


…синіє неба вишина,. іде по вулицях зелена,. весела й радісна весна. (В. Сосюра) ...


 29.06.2011 15:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за пораду, але "вишина" - русизм. Ще раз дякую!

 28.06.2011 22:16  Тетяна Чорновіл => © 

Може: "Лелеки закружляли в вишині."? А вірш дуже гарний!