Не ті я бачу ранки й вечори
Невже не так, не так цвітуть троянди
Ночами щось мішає спати.
Ялинка вже не та, не ті гірлянди,
А так ще хочеться писати.
Чомусь не так, не так вже гріє сонце
Я вранці встав, та все ж душа болить,
Так хочеться дивитись у віконце,
Скажіть мені, чому життя біжить?
Буває так, себе спитати хочу,
Що я зробив?Добро чи налукавив?
Я музою живу, аж до несхочу
Тебе я, Україно, завжди бавив.
Буває так, так хочеться писати,
Чи совість з розумом єднались.
Так хочеться усе згадати,
Чи, може, підлість з зрадою сміялись?
Не ті, не ті я бачу ранки й вечори,
Не той Донбас, не ті Карпати.
Село заплакане, зникають хутори,
Життя біжить, а хочеться писати.
14.01.2020.
