03.02.2020 20:48
for all
25 views
rating 5 | 2 users
 © Олійник Володимир Іванович

Не ті я бачу ранки й вечори

Невже не так, не так цвітуть троянди

Ночами щось мішає спати.

Ялинка вже не та, не ті гірлянди, 

А так ще хочеться писати.


Чомусь не так, не так вже гріє сонце

Я вранці встав, та все ж душа болить, 

Так хочеться дивитись у віконце, 

Скажіть мені, чому життя біжить?


Буває так, себе спитати хочу, 

Що я зробив?Добро чи налукавив?

Я музою живу, аж до несхочу

Тебе я, Україно, завжди бавив.


Буває так, так хочеться писати, 

Чи совість з розумом єднались.

Так хочеться усе згадати, 

Чи, може, підлість з зрадою сміялись?


Не ті, не ті я бачу ранки й вечори

Не той Донбас, не ті Карпати.

Село заплакане, зникають хутори, 

Життя біжить, а хочеться писати.


14.01.2020.


Олійник Володимир Іванович цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.02.2020 15:44  Надія Крайнюк => © 

Пишіть. Ще не вечір. І все у нас буде добре!  

 03.02.2020 20:52  Каранда Галина => © 

Ну, принаймні бажання писати є стабільним у цьому нестійкому світі). За те й тримаймося)