Переспіви з Алкея
Переспіви з Алкея* (620-580 до Р. Х.)
Літо
Сохне, друзі, гортань, –
дайте вина!
Зоряний шкіриться Пес.
Літнього пекла жар
важкий та лютий
спрагою випалив землю.
Цикада співає!
Дарма їй
ця спека пекуча:
все дзвенить та дзвенить
в хащах олив
стрекіт співучих крил.
Все тремтить, – а в лузі
зіркою злою
спалена квітка поникла.
Ось пора: хоч вмирай!
Бісяться пси,
жінки шаленіють.
Муж знесилений:
висушив стегна та мозок
полум’ям Сиріус.
Зима
Дощить батько Зевс з неба похмурого,
і виє вітер з холодної півночі;
мерзнуть цівкѝ дощові,
у хуртовині вкрилися льодом струмки.
Як жити взимку? Послухай: вогонь запали,
та, не жаліючи, в кубки глибокі
лий хміль відрадний, тепліше
по вуха у вовну м’яку закопайся.
Мітілянам
Він крокує по головам, а ви
безмовні, наче заціпенілі
жреці перед потойбічною тінню,
що грізно повстала з мороку мертвих.
Поки не пізно, замисліться, громадяни,
поки поліна лише чадять димом
не зволікаючи, глушіть полум’я,
бо запалає воно пожежею.
Міддю військовою весь виблискує…
Міддю військовою весь виблискує
зброєю прикрашений дім –
на честь Арея!
Шоломи жаром горять,
в’ються білі
хвости на них.
Там мідні поножи
на цвяхах розвішені,
кольчуги там.
Ось панцерники з полотна;
ось і повні, і круглі
щити лежать.
Є булати халкідські,
є і пояс і перев’яз;
готово все!
Ні про що не забуто тут;
пам’ятаймо ж і ми, друзі,
на що намірилися!
15.01.2020р.
*Алкей народився в другій половині VII ст. до н. е., в Мітіленах на о. Лесбос, і був сучасником та співвітчизником Сапфо та Піттака.
Сиріус** - назва в давній Греції: Песяча зірка.
