Що то сумно
Що-то сумно сьогодні мені
Сняться знову самотнії душі.
Мотилі, свій інстинкт не порушив,
Бачать світло в далекім вікні.
Тільки жде льодовите їх скло,
До тепла ні за що не пробитись.
Знову зробиш, щоб нам розлучитись,
Світло згасиш, минуле пішло.
Сяйва світ забирає пітьма,
Дриґне нитка холодним остачей.
Біль пішов, вже не буде початку.
І любов не вернеться сама.
Что-то грустно становится мне,
Снятся вновь одинокие души.
Мотыльки, свой инстинкт не нарушив,
Видят свет в отдаленном окне.
Но их ждет ледяное стекло,
Им к теплу никогда не пробиться.
Снова сделаешь все, чтоб проститься,
Свет потушишь, былое ушло.
Яркий свет превратится во мрак,
Дрогнут холодом нити накала,
Боль ушла, но не будет начала.
И любви не вернуться никак.