28.01.2020 10:30
для всіх
128
    
  - | -  
 © Ворощак Володимир Орестович

Як і ви...

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Я такий, як і ви. Я нічим не інакший.

Я сміюсь і радію. Я живу і люблю.

І постіль моя, як і ваша, не м’ягша.

І щастя за гроші, як і ви, не куплю.

 

Як і ви я не вмію водою палити.

І рік, що прожив вже, не куплю новий.

Мені, як і вам, просто хочеться жити.

Я нічим не інакший. Я такий, як і ви.

 

Та що я кажу... Ви все знаєте й самі.

Самі ж бо прожили уже півжиття.

Самі ж бо ходили-бродили містами

Й шукали ви там, між людей, забуття.

 

В далекий незвіданий світ йду наосліп

Й місця від ударів охолоджую льодом.

Та, мабуть, я такий, як і всі дорослі, 

А, можливо, дорослим я стану лиш згодом.

 

Пусті рими піском поміж пальців тікають.

Вже так давно все це втратило зміст.

Я втрачаю себе. Я від себе тікаю

І блукаю серед ще не збудованих міст.

 

Надіюсь, що все ж таки буду із вами

І з гордістю стежку життя перейду, 

Що хтось таки буде пишатися нами, 

Й до Вас, Старожили, надіюсь, дійду.



м. Борщів, 25.05.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2020 18:42  Каранда Галина => © 

нагадали фразу: "Страшно не то, что мы теперь взрослые. Страшно то, что взрослые теперь - мы."