01.02.2020 07:51
Без обмежень
26 views
Rating 5 | 3 users
 © Анатолій Костенюк

Зима кохання

романс

Всяке кохання думає про мить та вічність,
та ніколи – про тривалість.
Ф. Ніцше

Вже осінь зиму вітром віє

слова втрачають звук та зміст

і адамант сльози від вії

дощинкою спадає вниз.


Спадає тихо, непомітно,

ще й вітер звісткою затих:

не повернувся твій привітний,

хто залишив тебе без крихт.


Три крихітних коротких слова,

в які кохання суть зійшла,

так непомітно-випадкова –

торкнулась лагідно чола.

  

Ти йому сіла на коліна,

а він за плечі пригорнув,

ніч пролетіла швидкоплинна

і для надії час минув.

  

З покинутим коханням жити –

такий твій рок, твій хрест навік,

вогонь любові затаїти

в безодні зі̀мкнутих повік.


Ні спалах в темряві, ні викрик

в пустелі зраджених думок,

так безпорадно і так прикро,

ступати свій самотній крок.


Відхід від дійсності за грані,

у ніч, у себе – ще болить.

При випадковому коханні

печалі ні̀ з ким розділить.


Вже осінь зиму вітром віє

слова втрачають звук та зміст

і адамант сльози від вії

дощинкою спадає вниз.

31.01.2020р.

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Анатолій Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше