Пробудження
Постіль ще тепла. Глупа ніч .
А за вікном ліхтар і повний місяць
За погляд мій змагаються щосили,
А я молюсь, аби пройти між ними
Не зрадивши свою бездарну тінь.
Нехай тепло залишене піде у небуття,
Нема мені до ноьго співчуття,
Лиш жаль, що дивне сновидіння
Нічим не завершилось, а тремтіння
Залишилось, - "як лікар приписав."
Вже не лягатиму. Пробудження як крик,
Новонародженого кимось немовляти,
А може півня у сусідньому обійсті,
Що пам`ятає покаяння одинокі дати -
Опору несчисленних снів.
