09.02.2020 14:01
для всіх
104
    
  2 | 2  
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Пробудження

Постіль ще тепла. Глупа ніч . 

А за вікном ліхтар і повний місяць 

За погляд мій змагаються щосили,  

А я молюсь, аби пройти між ними 

Не зрадивши свою бездарну тінь. 

Нехай тепло залишене піде у небуття,  

Нема мені до ноьго співчуття,  

Лиш жаль, що дивне сновидіння 

Нічим не завершилось, а тремтіння 

Залишилось, - "як лікар приписав." 

Вже не лягатиму. Пробудження як крик,  

Новонародженого кимось немовляти,  

А може півня у сусідньому обійсті,  

Що пам`ятає покаяння одинокі дати -  

Опору несчисленних снів. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2020 16:07  Світлана Рачинська => © 

Відколи прийшла на ПП (а це вже давно) - завжди подобались Ваші вірші