10.02.2020 10:21
18+
127
    
  3 | 3  
 © Ворощак Володимир Орестович

П’яні мотиви

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Надворі вже літо, 

А в душі моїй вітер

Й хуртелиця снігом мете.

Міцне з льодом віскі

Не гріє вже більше

Коли тут немає тебе.

 

І п’яні мотиви

Розгойдують хвилі

У морі моїх почуттів, 

Де бурі і зливи

Кохання топили...

Та все ж, чи цього я хотів?

 

Я тінь, що стіною

Ішла за тобою;

Без світла і тіні нема...

А ніч наче зброя.

Ти моя параноя.

Я хворий і ліків нема.

 

Скажу я, між нами, 

Що серце не камінь, 

А тіло й душа не бордель;

Хоч як не старатись

І не одягатись –

Не буде вже "нова модель".

 

Та все це омани...

Я живу як в тумані, 

Як душу довірив тобі, 

І наше кохання

Своє покарання

Відбуває, мабуть, у лімбі́.

 

Я зцілюю рани

Від твоїх капканів, 

Ти вбила мої почуття.

І зникла востаннє...

Я скажу на прощання:

Ще ніч... А за нею – життя.



м. Борщів, 19.04.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2020 14:39  Світлана Рачинська => © 

гарно, пісенно. Але поки співається, доти й кохається. герой обманює сам себе, бо почуття живі