Каганець
з рубрики / циклу «Історичне»
Думка хоче злетіти мрією
Про кохання, про чисте життя.
В каганці разом із олією
Тліє щастя десь з майбуття.
Каганець ще радянський, ще гасовий…
Він минулим востаннє горить,
Між фарфором і світлими вазами…
Не згасай! Посвіти хоча б мить.
Бо минуле – не крок лиш забутого,
Не думки терпкі, згасле життя.
Це ще і вечори із рутою,
Це ще перші мої почуття.
