23.02.2020 09:31
18+
112
    
  3 | 3  
 © Ворощак Володимир Орестович

Параноя

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Якщо у тебе настає такий момент, 

Що думаєш: "Усе із рейс злетіло".

Коли розбиті твої мрії вщент

І щастя десь у вирій відлетіло.

 

Коли душа поламана і хвора, 

Ридає у благаннях і мольбах, 

А в голові немов якась потвора

На розум навіває страх...

 

І цілий світ, здається, проти тебе, 

А ти один над прірвою стоїш, 

Та думаєш: "Ще один поштовх треба"

І ти в цю ж мить у безвість полетиш.

 

І тіло твоє знівечене й кволе, 

Та серце розриває на шматки, 

Немов тобі дають якісь уколи, 

А ти тремтиш, бо нікуди втекти!

 

Й в собі закрившись, усі свої болі, 

Свої страждання, муки і "Кати", 

Ти від знемоги топиш в алкоголі

І безнадійно кажеш: "Вихід не знайти".

 

А вихід є! Він завжди був і буде!

І його ти ще в змозі віднайти.

Коли збереш всі сили й стиснеш зуби,

Щоби всі труднощі із гордістю пройти.

 

Та пам’ятай єдине, ти – людина!

І все у світі зможеш досягти.

А цілий світ, ніщо тобі не винен,

Бо в своїх бідах винен тільки ти.

 

Бо тільки ти здіймаєш білий прапор

І тебе руйнує психологічна зброя...

ЗУПИНИСЬ! Не шкодь собі! Не варто!

У тебе, друже, всього лиш ПАРАНОЯ!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.02.2020 12:57  Світлана Рачинська => © 

Ствердно!

 23.02.2020 09:53  Каранда Галина => © 

)
Цікаво, останнє речення - оптимістичне чи песимістичне??)))
Жартую. Хороший вірш. Правильний)