27.02.2020 19:14
for all
42 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Світлана Рачинська

Крутиться Світ

Крутиться Світ

Крутиться світ, що вже й не видно краю, Нотними станами - знаки й мережі світла

Ледве бринять... Зграями пробігають

Дикі ліси, як кози супроти вітру.

І напинають сонце гіллясті роги, 

Щоб докотити тобі під поріг додому, 

І, одинаково, хижа, ачи чертоги, 

Сонце, воно або всім, або - нікому.

Між тих черед крихітні біжать люди, 

Між непримітної погляду природи,  

Знов завмирала - день прилягав на груди, 

І залишав свій повеснілий подих... 


Світлана Рачинська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.03.2020 21:53  © ... => Борис Костинський 

Стояла в епіцентрі вихру ) дякую, пане Борисе! 

 01.03.2020 20:58  Борис Костинський => © 

Схоже на погляд на землю з літака. Поетично, хоча дещо і важкувато для читання. :-) 

 28.02.2020 17:30  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Та так, просто ковточок свіжого повітря ) Дякую, Нюточко, ти завжди дуже добра до мене... 

 28.02.2020 17:29  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Природа долає навіть людину, авжеж, пане Олександре! 

 28.02.2020 12:17  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Красиво так!!!
"Повеснілий подих" свіжості від Твоєї поезії!!! 

 27.02.2020 21:56  Панін Олександр Мико... => © 

Саме так:
Велич Природи -
Понад усе! 

 27.02.2020 20:13  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галю! Приємно ) 

 27.02.2020 19:24  Каранда Галина => © 

Люблю таке )
Про сонце класно.