Крутиться Світ
Крутиться світ, що вже й не видно краю, Нотними станами - знаки й мережі світла
Ледве бринять... Зграями пробігають
Дикі ліси, як кози супроти вітру.
І напинають сонце гіллясті роги,
Щоб докотити тобі під поріг додому,
І, одинаково, хижа, ачи чертоги,
Сонце, воно або всім, або - нікому.
Між тих черед крихітні біжать люди,
Між непримітної погляду природи,
Знов завмирала - день прилягав на груди,
І залишав свій повеснілий подих...
