Про важкі думки

- Збоку видається, що я ріжу камінь, та насправді я будую Храм, що стоятиме тисячу літ. я будую майбутнє,
Притча

З нелегкими думками

виходжу зранку я

і кожну, наче камінь,

не кину, бо моя.

А кожну, наче камінь,

потрібно волокти

і власними руками

вкладати до стіни.

Навіщо – сам не знаю,

тягну без нарікань.

Можливо, викладаю

у піраміди грань.

Це знати ні до чого,

бо знає все про те

від фараона-бога

нагля́дач Імхотеп.

Він контролює збоку,

чи буде грань стрімка,

чи гострим буде око,

чи вправною – рука.

Як буде грань блищати,

мені продовжать строк

й надалі будувати

стіну із брил-думок.

* * *

Якби велінням неба

знайти життєвий шлях,

де думати не треба,

а жити – «просто так»…

28.02.2020р.

Візьміть участь в обговоренні