Перехресні вітри і думки
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Перехресні вітри і думки
Загубились, куди їм летіти.
Кволі – стали і дрижать…
Ще розплачтесь – як уявні діти!
Не спізнаються стежки
В півдоріг втоми агоній.
Скоро краю швидкий вдих –
Притули до горя скроні.
І у вистраждену кров
Ще хай крапнуть із беріз сльозини,
Щоби голосом колов
Ворогів – кожної днини.
