06.03.2020 19:32
для всіх
167
    
  3 | 3  
 © Надія Крайнюк

Двісті. Переклад

Двісті. Переклад

Двісті

Переклад Надія Крайнюк


Я у звіті пройшов, як цифри:

Одна двійка і два нулі.

Відречіться від коду шифру,

Зрозумійте, то — я в числі.

Хто в той вечір був у наряді,

СМС-ки писав рідні,

Він не знав, — летить у снаряді,

Той осколок, який — мені.

Бути в звіті рядком не хочу,

Безіменним не хочу буть.

Не за те вмер, щоб хтось охоче

Пив горілку… Вже нас не ждуть.

Не для того підставив тіло,

Жив по правді і не кривив

Я душею, що ввись злетіла,

А не цифри щоб хтось робив.

Люди ми! Не числа з нулями!

Не тіла якісь воскові.

Ми були простими бійцями,

І ще вчора — усі живі.

Коли чуєте цифру «двісті»,

То собі уявіть хоч раз,

Що на цьому клятому місці

Міг би бути будь-хто із вас.

Ви за докір мені пробачте,

Вибір кожен хай зробить сам…

Про загиблих бійців подбайте:

Всіх назвіть їх по іменах!


3. 04. 2019 рік

Картинка з інтернету

***

Двести

Автор Виктор Залевський

Оригинал


Я по сводке прошел как цифра.

Одна двойка и два нуля.

Отрекитесь от кода шифра

И поймите, что это — Я.

Тот, кто вечером был в наряде,

Отсылал СМС домой,

И не знал, что летит в снаряде,

Тот осколок, который мой.

Не хочу быть строкою в сводке,

Не хочу безымянным быть.

Не затем умер я, чтоб водки,

Кто-то вечером мог попить.

Не затем, подставляя тело,

На войне не кривил душой.

Той, которая жить хотела,

А не цифрою стать скупой.

Мы не цифры с двумя нулями.

Не в отчетностях номера.

Мы обычными были парнями

И живыми еще вчера.

Когда слышите цифру двести,

То представьте хотя-бы раз,

Что на этом проклятом месте,

Мог бы быть и любой из вас.

За укор уж меня простите.

Каждый делает выбор сам…

Если память погибших чтите –

То зовите по именам.



Смт Шевченкове, 3. 04. 2019 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2020 09:15  Анатолій Костенюк => © 

Зворушливо(...

 07.03.2020 08:13  Каранда Галина => © 

Болючий вірш.

 07.03.2020 02:50  Борис Костинський => © 

Гарний переклад сильного та вкрай щирого віршу! Але оце: "Не тіла там якісь черстві." Якось воно не пляше - тіло людини і раптом черстве, як давно куплена булка...