02.04.2020 13:52
for all
38 views
    
rating - | no usr.
 © Руснак Сергій

Посвята бабусі

Згадаю якось я своє дитинство,

І мимоволі тихо посміхнуся.

Ось я маленький граюся намистом,

А поряд ось сидить моя бабуся.


Така примарна і така далека,

Не можу досі я оце прийняти.

Неначе сизокрилая лелека,

У даль ти відлетіла спочивати.


В душі немов царує самота,

Ти забагато місця там займала.

Тепер ж на тому місці пустота,

І спогади про те як ти повчала.


Повчала мене жити чесно й щиро,

Молитися та вірити у Бога.

І прагнути завжди до щастя й миру,

Що б не підкинула мені життя дорога!


Ти навчила мене працювати,

Сліпо вірити шо все буде добре.

Бути вірним, і щиро кохати,

Бути чесним і бути хоробрим.


Все що знаю тепер я і вмію,

Те що люблю і те що шаную.

Ти привила мені всі ці мрії

І повір, я це дуже ціную.


Близько року живу я без тебе,

Вже з’явилось новин так багато.

Але ти тепер, люба, на небі

І нема їх кому розказати.


Я наразі далеко від дому,

І нечасто я в тебе буваю.

Враз згадаю усмішку знайому,

Як чекала на мене - згадаю!


Зі столиці мене зустрічала,

Там надворі, забувши про втому.

І часто пісню мені цитувала:

"Приїжджайте частіше додому".


Всі уроки твої пам’ятаю,

Буду мудрості сина повчати!

Голос рідний твій не забуваю,

Буду вічно тебе пам’ятати!


І часто так мені дитинство сниться,

Як за столом сиджу в вікно дивлюся,

А поряд наче сонечко іскриться –

Сидить всміхається мені моя бабуся.



травень 2019

Публікації: Руснак Сергій

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 30
Автор: Руснак Сергій
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Крокуючи життям...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись