Небо над водою
Медолике небо над водою.
Плин думок - в минуле потічки,
А в дитинстві все здавалось грою:
Сміх лунав до Бога й навпаки.
Йде Весна небесною ходою
Розквітають білі рукави.
Стежка в тиші стрічкою святою
Заростає стеблами трави.
На обличчі гра проміння в росах -
Буря стихне на крилі щогли! -
Диву пораділи би дорослі
Бо ж і ми маленькими були.
Досвід наш комусь здається грою -
Як будують гнізда журавлі.
Медолике небо над горою
Досі посміхається Землі.
