Слова
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Високі широти»
«Слова – плохие семена»,
«Высокие широты»
Слова – то зерна незначні,
Бо сили мають мало,
Щоб у безплідній стороні
Їх рунню лід ламало.
А коло пісні слів зело
Розквітом оживає,
Все, що й за розмір забрело,
У відступ не ховає.
Снаги дає зазнати втіх
Врожайними жнивами,
Що досягти б за вік не зміг
Слізьми та молитвами.
І в цих льодах, у забутті
Сяйне розрада пізня.
Та лиш тоді, тоді, тоді,
Коли й життя – як пісня.
_
Слова – плохие семена,
В них силы слишком мало,
Чтобы бесплодная страна
Тотчас же зацветала.
Но рядом с песней есть пример
Живого поведенья,
Что не вмешается в размер,
Не лезет в отступленье,
Тогда короче будет срок
До урожайной жатвы,
Чему никто помочь не мог
Молитвой или клятвой.
И можно выжить среди льда,
И быть других чудесней,
Но лишь тогда, тогда, тогда,
Когда и жизнь – как песня.