14.04.2020 12:07
for all
24 views
rating 5 | 1 users
 © Ем Скитаній

...поряд...

...поряд...

гримить і гуркоче

місто мешканців гумористих -

і ти десь там поряд істерики їхнього сміху.

з кручі стрибаєш

натовпу на потіху, 

що сміється навіть

середньому пальцю з руки.

натовп із гумором б"ється лобом об хідника

й вичитує з посміхом молитви

до неба захмареного.

чи у чисте

вітанням кидає палкі свої спічі.

або серед зір уночі засвічує свічі -

шукає Селеніту оголену, білолицю

серед цирків місяця лисого і сумного, 

мовчазного пустельника космосу світу -

шукає натовп той фанатично, 

настирно, ретельно, вперто

з виряченими очима

серед пилу і попелу, 

у камінні, 

в тінях пагорбів, 

в холоді лютому, у спекоті

і - регоче...регоче...регоче!..

розсмішений, 

бо не знаходить

натовп цей гумористий

діви оголеної з довгим волоссям

платиновим чи сивим, 

мрією мріяну, 

загадкову і фантастичну...

а ти стрибаєш собі з тої кручі, 

що над світами всіма височіє!

забутий, ти - вільний! нічийний -

у волі кохати, ненавидіти і радіти, 

рівновіддалений від життя

і від істерики натовпу гумористого, 

від мешканців, в реготі що

чи з лагідним сміхом

"дне в одне пальцями тичуть

клоунами у цирку, 

на тирсу якого падаєш з кручі, 

що над світами всіма височіє...


Ем Скитаній цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора