09.07.2011 17:37
-
539
    
  5 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Рідний світ

Рідний світ

з рубрики / циклу «РІДНИЙ СВІТ»

Знов розквітли у веснах каштани, 

Біло сяють свічки з висоти. 

Як мене на цім світі не стане, 

Так же будуть каштани цвісти. 


Літній день, і ромашки повсюди 

Розтрусили в траві пелюстки. 

І тоді, як мене тут не буде, 

Хтось плестиме з ромашок вінки 


– Де набрав стільки золота, клене? – 

Казку барв в оберемок згребу… 

Щедра осінь комусь і без мене 

Подарує барвисту журбу. 


Вкрила зимонька інеєм віти, 

Сніг морозом скрипить щось з-під ніг. 

Ще когось, як піду з цього світу,  

Чаруватиме іній і сніг. 


Не бажатиму, Господи, раю, 

Як покину цей світ на біду, 

Бо краси свого рідного краю 

Я ні в яких світах не знайду. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2011 18:29  Оля Стасюк 

Є гарна приказка, яка все пояснює - лічать і калічать. До природи треба бути ближчими, та й усе. :(

 10.07.2011 15:40  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Допоможуть тоді, коли ти б і сам вичухався (та й то інколи доведуть до ручки!) У мене таких прикладів - не перерахувати! Та не хочу паскудити лірику віршів цією гидотою!

 10.07.2011 15:30  Сон Блакитного Сонця => Тарас Іванів 

Це Врачі вбивці? ..90 відсотків вони калічать в 10 допомагають...коли малий був лічили вони, на жаль, мене від токсоплазмозу 2 роки ..Давали море таблеток ядовитих.Інший від них би помер...Тепер я ненавиджу медицину, таблетки і врачів

 10.07.2011 09:29  Тарас Іванів => © 

Принишк...Ми разом з Господом ведем боротьбу з
вбивцями в білих халатах...

 09.07.2011 23:21  © ... => Тарас Іванів 

Боротись не страшно... Треба тільки визначитися, з ким... чи з чим... А Ви десь принишкли :)))

 09.07.2011 23:00  Тарас Іванів => © 

Може ще трохи поплаваєм? Боротись, боротись...

 09.07.2011 21:39  © ... => Оля Стасюк 

Дякую за шикарний коментар! Молодь творчо зростає! Бачу, буде кому замінити! :)))

 09.07.2011 21:03  Оля Стасюк => © 

Та не треба землі залишати,
Доки свій не прийде тихо час.
Хто ж так буде нам щиро писати,
Хто ж замінить, Майстрине, нам Вас?