Люблю ліс і... тебе
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Люблю ліс, тишу, красу
Золотавого німбу світила.
Ти стрічаєш завжди там весну…
Не зі мною.
А я полюбила
І дзвін весен у тихому лісі,
І щемкі тендітні покоси
На, не нашому з тобою, узліссі,
І тебе, твої очі, і роси.
Люблю ліс. І ти його любиш,
І німб сонця тонкий, золотавий.
Певне, іншу тихо голубиш,
Я ж голублю весняні трави.
І тоді, коли почуттів дзвони
Кличуть в синь, я погляну на тебе –
І немає вже перепони,
І відразу ближчає небо.
А ще любиш небо над лісами,
І, на жаль, не мої чисті очі…
Любиш також, як я, пісню
Про тендітний серпанок ночі.
