02.05.2020 17:16
for all
25 views
rating - | no users
 © Вороний Микола

Палімпсест

Палімпсест

Коли в монастирях був папірусу брак, 

Ченці з рукопису старе письмо змивали, 

Щоб написати знов тропар або кондак, 

І палімпсестом той рукопис називали.

Та диво! час минав — і з творів Іоанна

Виразно виступав знов твір Арістофана.


Кохана! Це душа моя — той палімпсест. —

Три роки вже тому, твій образ чарівливий, 

І усміх лагідний, і голос твій, і жест —

В душі я записав, зворушений, щасливий…

І хоч виводив час на ній своє писання, 

Твій образ знов постав і з ним моє кохання!



1903 р.


Микола Щасливий цікавиться


Публікації: Микола Вороний

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора